Судебная практика по ст. 173-2 КУоАП

Статья 173-2 Кодекса України про адміністративні правопорушення регулює відповідальність за вчинення насильства в сім’ї, тобто охоплює відносини, пов’язані із захистом особи від фізичного, психологічного або іншого насильства з боку членів сім’ї чи близьких осіб. Справи за цією статтею розглядаються у зв’язку із зверненнями постраждалих осіб, діями правоохоронних органів щодо документування фактів насильства, а також оскарженням рішень судів і органів поліції у відповідних провадженнях.

Судова практика за цією статтею має особливе значення, оскільки демонструє, наскільки по-різному суди підходять до оцінки доказів у справах про домашнє насильство: показань постраждалих, висновків медичних установ, свідчень третіх осіб та матеріалів поліції. Аналіз рішень дозволяє виявити типові помилки — як із боку органів, що складають протоколи, так і з боку осіб, які захищають свої права, — а також зрозуміти, які докази суди визнають достатніми, а які відхиляють. Досвід Європейського суду з прав людини додатково показує, що тривале або неефективне розслідування таких справ може саме по собі стати підставою для визнання порушення прав людини.

Адвокат у справах за цією статтею здатен надати реальну допомогу як постраждалій стороні — у правильному документуванні насильства, зборі доказів і представництві інтересів у суді, — так і особі, стосовно якої складено протокол, захищаючи її від необґрунтованих звинувачень і процесуальних порушень. Кожна така ситуація потребує індивідуального підходу та кваліфікованого правового супроводу, тому рекомендуємо звернутися за консультацією до адвоката Євгена Кузьміна якомога раніше.

Материалы по теме

• ЕСПЧ: расследование домашнего насилия длиной в 10 лет нарушает статью 3 Конвенции — Украина обязана выплатить 4 500 евро